Фармацевтична ботаніка — комплексна наука, що досліджує рослини і водорості, вищі гриби і фотосинтезуючі бактерії, враховуючи запити і потреби фармації. Безпосередні об’єкти досліджень Ф.б. — ЛР (див. Лікарські рослини), що вже використовуються в медицині і фармації, та рослини, які належать до перспективних джерел ЛРС і БАР (див. Лікарська рослинна сировина, Біологічно активні речовини).
Фармацевтична ботаніка — інтегративна медико-біологічна базова дисципліна вищих фармацевтичних та медичних навчальних закладів багатьох країн Європи (Україна, росія, Польща, Білорусь, Чехія, Болгарія, Угорщина, Великобританія та ін.). поняття «медичні дисципліни» стало загальноприйнятим у медичних, а потім і в спеціалізованих фармацевтичних навчальних закладах у XIX ст. На базі комплексної дисципліни «Materia medica» поступово сформувалися окремі: медична ботаніка, прикладна ботаніка, медична біологія, фармація, Ф.б., фармакогнозія (див. фармація, Фармакогнозія). Медико-біологічні знання поступово ставали найважливішим феноменом культури, від якого залежить збереження фізичного і психічного здоров’я людей, перспективи прогресу цивілізації. розвиток і диференціація основоположних медико-біологічних і медико-фармацевтичних дисциплін припадає на другу половину XX ст. фармація, або фармацевтика, як науково-практична підсистема охорони здоров’я серед інших вирішує проблеми пошуку і розпізнавання ЛР, їх збирання і переробки; екстемпорального та промислового виробництва, стандартизації фітопрепаратів і розробки відповідної АНД (див. Аналітично-нормативна документація), контролю якості, збереження і застосування ЛП і виробів медичного призначення, для яких вихідною сировиною є ЛР чи їх БАР (лікарські, профілактичні, діагностичні, гомеопатичні, косметичні, біотехнологічні та ветеринарні фітопрепарати; засоби, що підтримують здоровий спосіб життя людини: продукти дитячого харчування і дієтотерапії, ДД до їжі, парфуми тощо). фітотерапевт, гомеопат, дієтолог чи інший спеціаліст, який призначає фітопрепарати, і провізор, який відпускає їх, повинні мати достатньо знань з Ф.б., фармакогнозії та фармакологічної дії фітопрепаратів. вирішення певних завдань фармакогнозії і фармації потребує ботанічних першооснов. Фармацевтична ботаніка дає ґрунтовні знання, формує навички, необхідні для засвоєння фармакогнозії, ресурсознавства ЛР, основ екології й охорони ЛР, фітотерапії, технології ЛП та інших спеціалізованих і професійно орієнтованих дисциплін, які пов’язані з дослідженням і медико-фармацевтичним використанням ЛР, ЛРС і фітозасобів.
Базові навчальні курси з фармацевтичної ботаніки існують в НФаУ та на фармацевтичних факультетах медичних ВНЗ. У ХФІ (нині НФаУ) серед перших була організована кафедра ботаніки. Сьогодні вона стала опорною з дисциплін фармацевтична та медична ботаніка. В інших ВНЗ України ці курси викладаються при кафедрах фармакогнозії, фармації, біології чи інших, передуючи спеціалізованим та професійно орієнтованим дисциплінам. у становлення та розвиток Ф.б. і фармакогнозії певний внесок зробили видатні ботаніки-фізіологи і біохіміки, біологи, медики і фармацевти дореволюційного періоду, часів СРСР (див. Ботаніка, Фармакогнозія), а сучасні науковці держав СНД примножують ці наукові здобутки. проблемами Ф.б. і фармакогнозії опікується широке коло славетних і молодих фахівців навчальних та різних науково-дослідних закладів біологічного, ботанічного, медичного, фармацевтичного, аграрного, екологічного, педагогічного та інших профілів, а також ботанічних садів, контрольно-аналітичних лабораторій, ФП України тощо.
Досліджуючи ЛР, ф.б. звертає особливу увагу на фундаментальні розділи ботаніки: анатомію органів (щоб дати можливість фармацевту аналізувати під мікроскопом рослинні об’єкти), морфологію і систематику рослин (щоб забезпечити можливість розпізнавати і описувати лікарські види, визначати їх тотожність і доброякісність, відрізняти домішки і фальсифікати відносно ЛРС), а також на прикладні аспекти: географічне поширення, екологію, ресурси ЛР, їх розмноження, культивування, інтродукцію і акліматизацію (див. інтродукція, акліматизація). як дисципліна вищої школи Ф.б. готує майбутнього фахівця до вивчення певних питань фармакогнозії, а саме: вибір оптимальних умов збирання, сушіння і зберігання ЛРС базується на знаннях Ф.б. динаміки утворення, накопичення БАР в органах і тканинах у процесі онтогенезу рослин і під впливом екологічних чинників чи в ізольованих in vitro рослинних клітинах і тканинах; стандартизація ЛРС, розроблення розділів АНД потребує навичок макро- і мікроскопічного аналізу рослинних органів; знаходження та заготівля дикорослих ЛР потребує вмінь морфологічного визначення рослин, знань їх розповсюдження, екології, заходів щодо відновлення природних ресурсів; використання культивованих рослин базується на знаннях прийомів і методів розмноження, акліматизації, інтродукції, культивування, біотехнології ЛР, селекції їх високопродуктивних сортів.
Нині значна увага приділяється раціональному і комплексному використанню сільськогосподарських рослин і ЛР, рослинної сировини і природних БАР. Сучасна інтегрованість фармацевтичної ботаніки спирається на широку методологічну основу: у морфології й анатомії рослин використовується, крім звичайних описових і експериментальних методів, метод ізольованих тканин; у систематиці впроваджуються цитологічні, анатомічні, ембріологічні та біохімічні методики; геоботаніки та фітоекологи використовують дані бактеріологів, мікологів та інших фахівців.
Горбань А.Т., Горлачева С.С., Кривуненко В.П. Лекарственные растения: вековой опыт изучения и возделывания. — Полтава, 2004; Левинштейн И.И. Этюди по истории фармации. Ч.1. — М., 1927; Тимченко А.Д. Краткий медико-биологический словарь. — К., 1988; Фармацевтическая ботаника // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона. — СПб., 1890. — Т. 1.